Танці 

Майстерклас з танців – зручна можливість до згуртування групи навіть зовсім незнайомих людей. Виконання простих рухів за показом людини в центрі об’єднує та підіймає настрій. Це магія – лише кілька хвилин навчання простим рухам – і вже всі пари кружляють по колу, ритмічно плещуть в долоні, змінюють партнерів тощо. Майстерклас з танців можуть провести самі музиканти, або із залученням пар, що вже знають танці. Відповідно, це може бути зовсім камерно з живим музичним супроводом в акустиці в будь-якому місці планети – кімнаті, офісі, парку, лісі… Або гучно, фестивально, з використанням підсилення на сцені для музичних інструментів та радіо мікрофона для голосу ведучого. Мова тіла – інтернаціональна і в колі можуть танцювати іноземці. Бо головна умова – дивись і роби, як я. Народні танці не мають вікових обмежень – лише бажання – і вчись від малого до великого (правда, для менших маємо окрему програму з ігор, опис якої на відповідній сторінці цього сайту). Танцюють всі!

Спілкування на мета-музичному рівні. Колись познайомитись молоді люди могли на танцях на так званій «вулиці» влітку  або вечорницях взимку, ще по весіллях знову ж таки на танцях і забаві. Коли тебе підхоплює вир мелодій, ритму та емоцій – сміх від власної незграбності спочатку, радість від першого танцю. Зміна партнера – і інші відчуття, нове знайомство мимохідь, чарівні посмішки, таке ж легке прощання та нова зустріч. Кружляйте мене, кружляйте! Цей радісний емоційний фон давав можливість всім парубкам і дівчатам можливості знайомства та легкого спілкування. Ніби і не побачення – жодних зобов’язань – але близький контакт робить можливим спалах тої іскри.

Сьогодні українські танці і школа танцю – це ще й спільнота людей, близьких по духу з найрізноманітніших сфер діяльності та вподобань, але зацікавлених власним корінням, духовністю та самоідентифікацією. Де панує естетика, вихованість, зрештою, українська мова. Цей стихійний рух, започаткований кількома музичними гуртами в осередку музею І.Гончара, вже давно розвивається мов андеграундний альтернативний острів закоханих у фольклор як шанувальників, так і тих, хто хоче більшого – записує по рідних селах бабусь, збирається на спільні співи, відвідує фестивалі тощо. Інтернет навіть у складні пандемічні часи дає можливості до стихійних танців у парках та дружніх закладах.

Тому, завдяки багаторічній праці школи танцю, в Києві може зібратись набагато більша кількість людей, що вправно танцюють польки, карапет, баламут, краков’як, падиспань, ойру, гопак чи орлицю. Навіть якщо якийсь танець буде невідомим – вони мають досвід, що всі народні танці дуже прості за рухами. Тож варто глянути уважно поруч – і Ви вже теж танцюєте та отримуєте від цього задоволення.